Konwencja o przekazywaniu osób skazanych Конвенція про передачу засуджених осіб Państwa członkowskie Rady Europy i inne państwa-sygnatariusze niniejszej konwencji, Держави-члени Ради Європи та інші держави, які підписали цю Конвенцію, uznając, że celem działania Rady Europy jest osiągnięcie większej jedności między jej członkami, враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами, dążąc do dalszego rozwoju współpracy międzynarodowej w dziedzinie prawa karnego, бажаючи далі розвивати міжнародне співробітництво у галузі кримінального права, uznając, że taka współpraca powinna służyć celom wymiaru sprawiedliwości i resocjalizacji osób skazanych, вважаючи, що таке співробітництво повинне сприяти цілям правосуддя та соціальній реабілітації засуджених осіб, uznając, że cele te wymagają, aby cudzoziemcy, którzy zostali pozbawieni wolności na skutek popełnienia przez nich przestępstw, powinni mieć możliwość odbywania orzeczonej kary w ich własnych społeczeństwach, враховуючи, що такі цілі вимагають, щоб іноземцям, які позбавлені волі на підставі вчинення ними кримінального злочину, була надана можливість відбувати призначене їм покарання в їхньому власному суспільстві, uznając, że cel ten można najpełniej osiągnąć przez przekazywanie ich do krajów ojczystych, і враховуючи, що ця мета може бути найкращим чином досягнута шляхом передачі їх у їхні власні країни, uzgodniły, co następuje: погодились про таке: Artykuł 1 Стаття 1 Definicje Визначення W rozumieniu niniejszej konwencji wyrażenia: Для цілей цієї Конвенції: „Skazanie" oznacza jakąkolwiek karę lub środek polegający na pozbawieniu wolności, orzeczone przez sąd na czas określony lub nieokreślony, za popełnienie przestępstwa. a) "вирок" означає будь-яке покарання чи захід, який передбачає позбавлення волі за рішенням суду на визначений або невизначений період часу на підставі вчинення кримінального злочину; „Orzeczenie" oznacza jakąkolwiek decyzję sądową o skazaniu. b) "рішення" означає постанову або розпорядження суду, який виносить вирок; „Państwo skazania" oznacza państwo, w którym skazano osobę, która może być lub została przekazana. c) "держава винесення вироку" означає державу, в якій було винесено вирок особі, що може бути або вже була передана; „Państwo wykonania" oznacza państwo, do którego skazany może być lub został przekazany w celu odbycia kary. d) "держава виконання вироку" означає державу, в яку засуджена особа може бути або вже була передана для відбування покарання. Artykuł 2 Стаття 2 Zasady ogólne Загальні принципи 1. Strony zobowiązują się do udzielania sobie, na warunkach określonych w niniejszej konwencji, możliwie najszerszej pomocy w zakresie przekazywania skazanych. 1. Сторони зобов'язуються якнайширше співпрацювати одна з одною у тому, що стосується передачі засуджених осіб відповідно до положень цієї Конвенції. Osoba skazana na terytorium jednej ze stron może być, zgodnie z postanowieniami niniejszej konwencji, przekazana na terytorium innej strony w celu odbycia w tym państwie orzeczonej kary. 2. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони, відповідно до положень цієї Конвенції, для відбування призначеного їй покарання. W tym celu może ona wyrazić wobec państwa skazania lub państwa wykonania swoje życzenie przekazania. З цією метою засуджена особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє побажання бути переданою згідно з цією Конвенцією. Przekazania może żądać państwo skazania lub państwo wykonania. 3. Із запитом про передачу засудженої особи може звертатися як держава винесення вироку, так і держава виконання вироку. Artykuł 3 Стаття 3 Warunki przekazania Умови передачі 1. Przekazanie w trybie niniejszej konwencji może nastąpić jedynie, gdy: 1. Засуджену особу може бути передано за цією Конвенцією тільки за таких умов: skazany jest obywatelem państwa wykonania, a) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку; orzeczenie jest prawomocne, w chwili otrzymania wniosku o przekazanie b) якщо рішення є остаточним; okres kary pozostałej skazanemu do odbycia wynosi co najmniej 6 miesięcy lub jest nieokreślony, c) якщо на час отримання запиту про передачу засуджена особа має відбувати покарання впродовж якнайменш шести місяців або якщо їй винесено вирок до ув'язнення на невизначений строк; skazany wyraża zgodę na przekazanie lub gdy jedno z państw uzna to za konieczne ze względu na jego wiek lub stan fizyczny i psychiczny; zgodę taką wyraża jego przedstawiciel prawny, d) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли з врахуванням її віку або фізичного чи психічного стану одна із двох держав вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи; działanie lub zaniechanie, stanowiące podstawę skazania, stanowi przestępstwo w rozumieniu prawa państwa wykonania lub stanowiłoby przestępstwo w wypadku popełnienia na jego terytorium, e) якщо дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; і państwa skazania i wykonania wyrażają zgodę na przekazanie. f) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи. W wyjątkowych wypadkach strony mogą uzgodnić przekazanie również wtedy, gdy okres kary pozostałej skazanemu do odbycia jest krótszy od podanego w ustępie 1 c). 2. У виняткових випадках Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо засудженій особі залишилося відбувати покарання протягом меншого часу, ніж визначено у пункті 1c. Każde państwo w chwili podpisywania lub składania dokumentu ratyfikacji, przyjęcia, zatwierdzenia lub przystąpienia, przez złożenie oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy, może zastrzec, że zamierza wyłączyć stosowanie w odniesieniu do innych państw jednej z procedur określonych w art. 9 ust. 1 lit. a) lub b). 3. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження чи приєднання може у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи повідомити про те, що вона має намір виключити із своїх відносин з іншими Сторонами застосування однієї із процедур, передбачених у статті 9.1a і b. Każde państwo, przez złożenie oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy, może określić, w zakresie go dotyczącym, znaczenie pojęcia „obywatel" w rozumieniu niniejszej konwencji. 4. Для цілей цієї Конвенції будь-яка держава у будь-який час може у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи визначити, у тому, що її стосується, термін "громадянин". Artykuł 4 Стаття 4 Obowiązek przekazania informacji Зобов'язання надавати інформацію Państwo skazania powinno poinformować skazanego, w odniesieniu do którego może mieć zastosowanie niniejsza konwencja, o jej treści. Держава винесення вироку інформує будь-яку засуджену особу, до якої може застосовуватися ця Конвенція, про зміст цієї Конвенції. Jeżeli skazany wyraził wobec państwa skazania swoje życzenie przekazania w trybie niniejszej konwencji, państwo to powinno poinformować o tym państwo wykonania niezwłocznie po uprawomocnieniu się orzeczenia. Якщо засуджена особа висловила державі винесення вироку побажання бути переданою за цією Конвенцією, така держава інформує про це державу виконання вироку у можливо найкоротші строки після того, як рішення стане остаточним. Informacja powinna obejmować: Інформація включає: nazwisko, datę i miejsce urodzenia skazanego, a) прізвище, дату і місце народження засудженої особи; w stosownych wypadkach miejsce zamieszkania w państwie wykonania, b) її постійну адресу, якщо вона є, у державі виконання вироку; opis stanu faktycznego, w którego wyniku nastąpiło skazanie, c) виклад фактів, на яких ґрунтується вирок; rodzaj kary, jej wymiar i datę rozpoczęcia jej wykonywania. d) характер, тривалість покарання і дату, з якої починається його обчислення. Jeżeli skazany wyraził życzenie przekazania w trybie niniejszej konwencji wobec państwa wykonania, państwo skazania przekazuje temu państwu, na jego wniosek, informacje określone w ustępie 3. Якщо засуджена особа висловила своє побажання про передачу державі виконання вироку, держава винесення вироку на запит надсилає цій державі інформацію, згадану в пункті 3 вище. Skazany powinien zostać poinformowany na piśmie o wszelkich działaniach podjętych przez państwo skazania lub państwo wykonania, zgodnie z postanowieniami ustępów poprzedzających, jak również o wszelkich decyzjach podjętych przez którekolwiek z państw w zakresie wniosku o przekazanie. Засуджену особу інформують у письмовій формі про будь-які заходи, вжиті державою винесення вироку або державою виконання вироку на підставі попередніх пунктів, а також про будь-які рішення, прийняті кожною державою у відповідь на запит про її передачу. Artykuł 5 Стаття 5 Wnioski i odpowiedzi Запити і відповіді 1. Wnioski o przekazanie i odpowiedzi sporządza się na piśmie. Запити про передачу і відповіді на них виконуються у письмовій формі. Wnioski kieruje się przez Ministerstwo Sprawiedliwości państwa wzywającego do Ministerstwa Sprawiedliwości państwa wezwanego. Запити надсилаються міністерством юстиції держави, яка звертається із запитом, міністерству юстиції держави, до якої звернено запит. Odpowiedzi powinny być przekazywane tą samą drogą. Відповіді повідомляються по тих же каналах. Każda ze Stron, w drodze oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy, może ustalić inne sposoby porozumiewania się. Будь-яка Сторона може у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи повідомити про те, що вона буде використовувати інші канали зв'язку. Państwo wezwane powinno niezwłocznie zawiadomić państwo wzywające o wyrażeniu zgody na przekazanie lub jego odmowie. Держава, до якої звернено запит, у найкоротші строки інформує державу, яка звертається із запитом, про те, погоджується вона, чи ні на передачу засудженої особи, про яку йдеться у запиті. Artykuł 6 Стаття 6 Załączane dokumenty Підтвердні документи 1. Państwo wykonania, na wniosek państwa skazania, powinno mu przekazać: 1. Держава виконання вироку на прохання держави винесення вироку надсилає їй: dokument lub oświadczenie stwierdzające, że skazany jest obywatelem tego państwa, a) документ або заяву, що свідчить про те, що засуджена особа є громадянином цієї держави; treść przepisów prawnych państwa wykonania, z których wynika, że działanie lub zaniechanie, stanowiące podstawę skazania w państwie skazania, stanowią przestępstwo w rozumieniu prawa państwa wykonania lub stanowiłyby takie przestępstwo w wypadku popełnienia na jego terytorium, b) копію тексту відповідного закону держави виконання вироку, який передбачає, що дія або бездіяльність, на підставі якої було винесено вирок у державі винесення вироку, є кримінальним злочином згідно із законодавством держави виконання вироку або була б кримінальним злочином у разі вчинення на її території; oświadczenie zawierające informacje określone w art. 9 ust. 2. c) заяву, що містить інформацію, згадану у статті 9.2. 2. W razie złożenia wniosku o przekazanie, państwo skazania powinno przekazać państwu wykonania następujące dokumenty, chyba że jedno z państw oświadczyło już, że sprzeciwi się przekazaniu: 2. У разі отримання запиту про передачу засудженої особи держава винесення вироку надає державі виконання вироку, якщо тільки одна з держав вже не повідомила про свої заперечення щодо передачі засудженої особи, такі документи: uwierzytelniony odpis orzeczenia oraz tekst przepisów prawnych, które zastosowano, a) засвідчену копію рішення суду і тексту закону, на якому воно ґрунтується; informację określającą okres kary, który został już odbyty, w tym informacje o areszcie tymczasowym, darowaniu kary i o wszelkich innych faktach istotnych dla wykonania kary, b) документ про тривалість вже відбутої частини строку покарання, включаючи інформацію про будь-яке попереднє ув'язнення, звільнення від покарання і про будь-які інші обставини, що стосуються виконання вироку; oświadczenie zawierające zgodę na przekazanie, określoną w art. 3 ust. 1 lit. d), c) заяву, що містить згоду на передачу засудженої особи, згадану у статті 3.1.d; і oraz gdy jest to niezbędne, wszelkie dokumenty lekarskie lub socjalne dotyczące skazanego, informacje o postępowaniu z nim w państwie skazania oraz wszelkie zalecenia co do dalszego postępowania w państwie wykonania. d) у разі необхідності, будь-які довідки про стан здоров'я і поведінку засудженої особи, інформацію про поводження з нею у державі винесення вироку і будь-які рекомендації щодо подальшого поводження з нею у державі виконання вироку. 3. Zarówno państwo skazania, jak i państwo wykonania mogą żądać nadesłania wszelkich dokumentów i oświadczeń określonych w ustępach 1 i 2 przed wystąpieniem z wnioskiem o przekazanie lub przed podjęciem decyzji o wyrażeniu zgody lub odmowie. 3. До звернення із запитом про передачу засудженої особи або до прийняття рішення щодо згоди або незгоди на таку передачу кожна держава може звернутися із проханням надати їй будь-який з документів чи будь-яку із заяв, згаданих у пунктах 1 або 2 вище. Artykuł 7 Стаття 7 Zgoda i jej weryfikacja Згода та її перевірка Państwo skazania powinno zapewnić, aby osoba, której zgoda na przekazanie jest wymagana zgodnie z art. 3 ust. 1 lit. d), wyraziła ją dobrowolnie i z pełną świadomością jej skutków prawnych. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка повинна дати згоду на передачу відповідно до статті 3.1.d, робила це добровільно і з повним розумінням правових наслідків такої згоди. Do postępowania w tym zakresie stosuje się przepisy prawne państwa skazania. Процедура надання такої згоди регулюється законодавством держави винесення вироку. Państwo skazania powinno zapewnić państwu wykonania możliwość sprawdzenia, czy zgoda została wyrażona zgodnie z warunkami określonymi w ustępie poprzedzającym, za pośrednictwem konsula lub innego urzędnika wyznaczonego w porozumieniu z państwem wykonania. Держава винесення вироку дає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою консула або іншої офіційної особи, кандидатура якої погоджується із державою виконання вироку, чи була згода на передачу засудженої особи дана відповідно до положень пункту 1 вище. Artykuł 8 Стаття 8 Skutki przekazania dla państwa skazania Наслідки передачі засудженої особи для держави винесення вироку Przejęcie skazanego przez władze państwa wykonania powoduje zaprzestanie wykonywania kary w państwie skazania. Взяття під варту засудженої особи властями держави виконання вироку має силу зупинення виконання вироку в державі винесення вироку. Państwo skazania nie może wykonać kary, jeżeli państwo wykonania uznają za odbytą. Держава винесення вироку може більше не виконувати вирок, якщо держава виконання вироку вважає виконання вироку закінченим. Artykuł 9 Стаття 9 Skutki przekazania dla państwa wykonania Наслідки передачі засудженої особи для держави виконання вироку 1. Właściwe organy państwa wykonania powinny: Компетентні власті держави виконання вироку: bądź wykonywać karę w dalszym ciągu niezwłocznie lub na podstawie orzeczenia sądowego lub administracyjnego na warunkach określonych w art. 10, bądź a) продовжують виконання вироку одразу або на основі судової чи адміністративної постанови згідно із положеннями статті 10; або w drodze postępowania sądowego lub administracyjnego przekształcić skazanie w orzeczenie państwa wykonania, zastępując karę wymierzoną w państwie skazania karą przewidzianą przez prawo państwa wykonania za takie samo przestępstwo, na warunkach określonych w art. 11. b) визнають вирок з використанням судової або адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями статті 11. Państwo wykonania, na wniosek, powinno jeszcze przed przekazaniem osoby skazanej zawiadomić państwo skazania, które z tych rozwiązań zastosuje. Держава виконання вироку, на прохання, до передачі засудженої особи інформує державу винесення вироку про те, яку із цих процедур вона буде використовувати. Do wykonania kary stosuje się prawo państwa wykonania i jedynie to państwo jest właściwe do podejmowania decyzji w tym zakresie. Виконання вироку регулюється законодавством держави виконання вироку, і тільки ця держава має право приймати всі відповідні рішення. Każde państwo, którego prawo wewnętrzne nie dopuszcza korzystania z jednego z trybów określonych w ust. 1 dla wykonania środków orzeczonych na terytorium innej strony wobec osób, których odpowiedzialność karna za popełnienie przestępstwa została wyłączona ze względu na ich stan umysłowy, i które ma przejąć tę osobę do dalszego postępowania, może określić, w oświadczeniu skierowanym do Sekretarza Generalnego Rady Europy, tryb postępowania w takich sprawach. Будь-яка держава, яка, зважаючи на своє національне законодавство, не може використовувати одну із згаданих в пункті 1 процедур для виконання заходів, призначених на території іншої Сторони особам, які через психічний стан не були притягнуті до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, і яка готова прийняти таких осіб для подальшого лікування, може у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи вказати, які процедури вона буде застосовувати в таких випадках. Artykuł 10 Стаття 10 Wykonywanie w dalszym ciągu Продовження виконання вироку W wypadku wykonywania kary w dalszym ciągu państwo wykonania jest związane rodzajem i wymiarem kary w orzeczeniu skazującym. У разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку. Jeżeli jednak rodzaj lub wymiar kary są niezgodne z ustawodawstwem państwa wykonania lub jeżeli ustawodawstwo tego wymaga, państwo wykonania może w drodze orzeczenia sądowego lub administracyjnego dostosować karę do kary lub środka przewidzianego przez jego prawo za przestępstwo tego samego rodzaju. Однак, якщо це покарання за своєю природою або тривалістю є несумісним із законодавством держави виконання вироку або якщо її законодавство цього вимагає, ця держава може на основі судової або адміністративної постанови співвіднести призначену міру покарання з покаранням чи заходом, передбаченим її власним законодавством за вчинення аналогічного злочину. Kara lub środek powinny, możliwie najbardziej, odpowiadać swoim rodzajem karze wymierzonej w orzeczeniu do wykonania. За своїм характером таке покарання або такий захід повинні у міру можливості відповідати покаранню або заходу, призначеному у вироці для виконання. Nie może ono zaostrzać kary wymierzonej w państwie skazania, za względu na rodzaj lub wymiar, ani przekraczać górnej granicy zagrożenia przewidzianej przez prawo państwa wykonania. Покарання чи захід за своїм характером або своєю тривалістю не може бути більш суворим, ніж міра покарання, призначена в державі винесення вироку, і не може перевищувати максимальні строки позбавлення волі, передбачені законодавством держави виконання вироку. Artykuł 11 Стаття 11 Przekształcenie kary Заміна вироку W wypadku przekształcenia kary stosuje się przepisy proceduralne państwa wykonania. У випадку заміни вироку застосовуються процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку. Przy przekształceniu kary właściwe organy: Замінюючи вирок, компетентний орган: są związane ustaleniami stanu faktycznego, wynikającymi w sposób wyraźny lub dorozumiany z orzeczenia wydanego w państwie skazania, a) повинен врахувати зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку; nie mogą przekształcić kary pozbawienia wolności w karę o charakterze majątkowym, b) не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; uwzględniają okres pozbawienia wolności odbyty przez skazanego oraz c) повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і nie mogą pogarszać sytuacji skazanego ani nie są związane dolną granicą wymiaru kary przewidzianej przez prawo państwa wykonania za popełnione przestępstwo lub przestępstwa. d) не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів. 2. Jeżeli postępowanie w sprawie przekształcenia kary ma miejsce po przekazaniu skazanego, państwo wykonania powinno stosować wobec niego pozbawienie wolności lub inne środki dla zapewnienia jego obecności w państwie wykonania do czasu zakończenia postępowania. Якщо процедура заміни вироку здійснюється після передачі засудженої особи, держава виконання вироку тримає цю особу під вартою або іншим чином забезпечує її присутність у державі виконання вироку до закінчення цієї процедури. Artykuł 12 Стаття 12 Ułaskawienie, amnestia, zamiana kary na inną Помилування, амністія, пом'якшення вироку Każda ze stron może zastosować ułaskawienie, amnestię lub zamienić karę na inną, zgodnie ze swoją konstytucją lub innymi przepisami. Кожна Сторона може прийняти рішення про помилування, амністію або пом'якшення вироку у відповідності до своєї конституції або інших законів. Artykuł 13 Стаття 13 Zmiana orzeczenia Перегляд судового рішення Państwo skazania jest wyłącznie właściwe w przedmiocie dopuszczalności postępowania zmierzającego do zmiany orzeczenia. Право вирішувати щодо будь-якого клопотання про перегляд судового рішення має тільки держава винесення вироку. Artykuł 14 Стаття 14 Zakończenie wykonywania Припинення виконання вироку Państwo wykonania powinno zaprzestać wykonywania kary niezwłocznie po zawiadomieniu go przez państwo skazania o wydaniu orzeczenia pozbawiającego karę wykonalności. Держава виконання вироку припиняє виконання вироку, як тільки держава винесення вироку інформує її про будь-яке рішення або будь-який захід, внаслідок якого вирок перестає бути обов'язковим для виконання. Artykuł 15 Стаття 15 Informacje o wykonywaniu Інформація про виконання вироку Państwo wykonania informuje państwo skazania o wykonywaniu kary: Держава виконання вироку надає державі винесення вироку інформацію стосовно виконання вироку: gdy uzna karę za wykonaną, a) коли вона вважає, що вирок виконано; gdy skazany zbiegł przed wykonaniem kary w całości, b) якщо засуджена особа втекла з-під варти до закінчення виконання вироку; або gdy państwo skazania zażąda specjalnego sprawozdania. с) якщо держава винесення вироку звертається із проханням надіслати спеціальне повідомлення. Artykuł 16 Стаття 16 Tranzyt Транзитне перевезення Każda ze stron, zgodnie ze swoim prawem wewnętrznym, powinna wykonać wniosek o tranzyt skazanego przez jej terytorium, jeżeli z wnioskiem wystąpiła strona, która uzgodniła z inną stroną lub państwem trzecim przekazanie danej osoby z lub na jej terytorium. Сторона відповідно до свого законодавства задовольняє прохання про транзитне перевезення засудженої особи по її території, якщо інша Сторона звертається до неї з таким проханням і якщо ця держава домовилася з іншою Стороною або з третьою державою про передачу такої особи на її територію або з її території. Strona może odmówić zgody na tranzyt, jeżeli: Сторона може відмовити у дозволі на транзитне перевезення: skazany jest jej obywatelem lub a) якщо засуджена особа є її громадянином, або przestępstwo, za które nastąpiło skazanie, nie stanowi przestępstwa w rozumieniu jej prawa. b) якщо злочин, за який було призначене покарання, не вважається злочином за її власним законодавством. Wniosek o tranzyt i odpowiedź powinny być przekazywane w trybie określonym w art. 5 ust. 2 i 3. Прохання про транзитне перевезення і відповіді на них надсилаються по каналах, визначених в положеннях статті 5.2 і 5.3. Strona może wykonać wniosek o tranzyt skazanego, skierowany przez państwo trzecie, jeżeli państwo to uzgodniło z inną stroną przekazanie z lub na jego terytorium. Сторона може задовольнити прохання третьої держави про транзитне перевезення засудженої особи по її території, якщо ця держава домовилася з іншою Стороною про передачу такої особи на її територію або з її території. Strona, do której skierowano wniosek o tranzyt, może zastosować wobec skazanego areszt na czas niezbędny na tranzyt przez jej terytorium. Сторона, у якої було запитано дозвіл на транзитне перевезення, може тримати засуджену особу під вартою тільки впродовж того часу, який необхідний для перевезення по її території. Strona, do której skierowano wniosek o tranzyt, może zostać wezwana do złożenia zapewnienia, że skazany nie będzie ścigany ani aresztowany, z zastrzeżeniem postanowień ustępu poprzedzającego, jak również w inny sposób pozbawiony wolności na terytorium państwa tranzytowego, za czyny lub z mocy orzeczeń skazujących, wydanych przed opuszczeniem przez niego terytorium państwa skazania. Стороні, у якої було запитано дозвіл на транзитне перевезення, може бути запропоновано надати гарантії того, що засуджена особа не буде переслідуватися або, за винятком передбаченого в попередньому пункті, утримуватися під вартою або що на території держави транзиту її свобода не буде ніяким іншим чином обмежуватися за будь-який вчинений злочин чи вирок, винесений до її від'їзду з території держави винесення вироку. Wniosek o tranzyt nie jest wymagany, jeżeli korzysta się z drogi lotniczej nad terytorium strony. Дозвіл на транзитне перевезення не запитується, якщо перевезення здійснюється повітряним транспортом над територією Сторони без запланованої посадки. Jednakże państwo może, w drodze oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy w chwili podpisania lub składania dokumentu ratyfikacji, przyjęcia, zatwierdzenia lub przystąpienia, ustalić wymóg zawiadamiania go o wszelkim tego rodzaju tranzycie przez jego terytorium. Однак кожна держава у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи може під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання зажадати, щоб їй надсилалися повідомлення про будь-які такі транзитні перевезення над її територією. Artykuł 17 Стаття 17 Języki i koszty Мови та витрати Informacje określone w art. 4 ust. 2 do 4 powinny być sporządzane w języku strony, której są przekazywane, lub w jednym z języków urzędowych Rady Europy. Інформація, згадана у пунктах 2 - 4 статті 4, надається мовою Сторони, до якої вона надсилається, або однією з офіційних мов Ради Європи. Z zastrzeżeniem postanowień ust. 3, tłumaczenia wniosku o przekazanie lub załączonych dokumentów nie są wymagane. За винятком положень пункту 3 нижче, запити про передачу засуджених осіб або підтвердні документи не перекладаються. Każda ze stron może w czasie podpisania lub składania dokumentu ratyfikacji, przyjęcia, zatwierdzenia lub przystąpienia, w drodze oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy, ustalić wymóg, aby do wniosków o przekazanie i załączonych dokumentów było dołączone ich tłumaczenie na język tej strony lub jeden z języków urzędowych Rady Europy, lub na jeden z tych języków wskazany w oświadczeniu. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження чи приєднання може у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи зажадати, щоб запити про передачу засуджених осіб та підтвердні документи супроводжувалися перекладом на її мову або одну з офіційних мов Ради Європи, або на одну із тих мов, які вона вкаже. Strona może jednocześnie oświadczyć, że będzie przyjmować tłumaczenia na język inny niż język lub języki urzędowe Rady Europy. У цьому зв'язку вона може заявити про свою готовність приймати переклади на будь-яку іншу мову на додаток до офіційної мови або офіційних мов Ради Європи. Z zastrzeżeniem wyjątku określonego w art. 6 ust. 2 lit. a), dokumenty przekazywane w trybie niniejszej konwencji nie wymagają uwierzytelnienia. За винятком положень статті 6.2.a, документи, що перепроваджуються на виконання цієї Конвенції, засвідчення не потребують. Wszelkie koszty wynikłe ze stosowania niniejszej konwencji ponosi państwo wykonania, z wyjątkiem kosztów powstałych wyłącznie na terytorium państwa skazania. Будь-які витрати, пов'язані з виконанням цієї Конвенції, покриваються державою виконання вироку, за винятком витрат, що виникли виключно на території держави винесення вироку. Artykuł 18 Стаття 18 Podpisanie i wejście w życie Підписання та набрання чинності Niniejsza konwencja jest otwarta do podpisu dla państw członkowskich Rady Europy i innych państw, które uczestniczyły w jej opracowaniu. Цю Конвенцію відкрито для підписання державами-членами Ради Європи і державами, які не є членами Ради, але які брали участь у її розробці. Podlega ratyfikacji, przyjęciu lub zatwierdzeniu. Вона підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню. Dokumenty ratyfikacji, przyjęcia lub zatwierdzenia są przekazywane Sekretarzowi Generalnemu Rady Europy. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи. Niniejsza konwencja wejdzie w życie pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia, w którym trzy państwa członkowskie Rady Europy wyrażą zgodę na związanie się konwencją zgodnie z postanowieniami ust. 1. Ця Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати, на яку три держави-члена Ради Європи висловили свою згоду вважати для себе цю Конвенцію обов'язковою відповідно до положень пункту 1. W stosunku do państw-sygnatariuszy, które wyrażą w terminie późniejszym swoją zgodę na związanie się konwencją, wejdzie ona w życie pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia złożenia dokumentu ratyfikacji, przyjęcia lub zatwierdzenia. Стосовно будь-якої держави, яка підписала цю Конвенцію і яка висловлюватиме свою згоду вважати її для себе обов'язковою після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження. Artykuł 19 Стаття 19 Przystąpienie państw spoza Rady Europy Приєднання держав, які не є членами Ради Po wejściu w życie niniejszej konwencji Komitet Ministrów Rady Europy, po zasięgnięciu opinii Umawiających się Państw, może zaproponować państwu niebędącemu członkiem Rady i niewymienionemu w art. 18 ust. 1 przystąpienie do niniejszej konwencji, na mocy decyzji podjętej większością głosów przewidzianą w art. 20 lit. d) Statutu Rady Europy, przy jednomyślnym głosowaniu przedstawicieli Umawiających się Państw, uprawnionych do zasiadania w Komitecie. Після набрання цією Конвенцією чинності Комітет міністрів Ради Європи після консультацій з Договірними Державами може запропонувати будь-якій державі, яка не є членом Ради і яка не згадується у статті 18.1, приєднатися до цієї Конвенції, у рішенні, що приймається більшістю голосів, передбаченою у статті 20.d Статуту Ради Європи, і одностайним голосуванням представників Договірних Держав, які мають право засідати в Комітеті. W stosunku do państw przystępujących konwencja wejdzie w życie pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia przekazania dokumentu o przystąpieniu Sekretarzowi Generalnemu Rady Europy. Стосовно будь-якої держави, що приєднується, Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати здачі на зберігання документа про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Artykuł 20 Стаття 20 Zakres terytorialny Територіальне застосування Każde państwo może w czasie podpisania lub składania dokumentu ratyfikacji, przyjęcia, zatwierdzenia lub przystąpienia określić terytorium lub terytoria, do których stosuje się niniejszą konwencję. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, затвердження чи приєднання може визначити територію (території), до якої застосовуватиметься ця Конвенція. Każde państwo może następnie w dowolnym czasie, w drodze oświadczenia skierowanego do Sekretarza Generalnego Rady Europy, rozciągnąć stosowanie niniejszej konwencji na inne terytoria wymienione w oświadczeniu. Будь-яка держава може в подальшому в будь-який час заявою на ім'я Генерального секретаря Ради Європи поширити дію цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, визначену в цій заяві. W odniesieniu do tych terytoriów konwencja wejdzie w życie pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia przekazania oświadczenia Sekretarzowi Generalnemu. Щодо такої території Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такої заяви Генеральним секретарем. Każde oświadczenie złożone na podstawie postanowień dwóch ustępów poprzedzających może być cofnięte w odniesieniu do terytoriów wymienionych w oświadczeniu w drodze zawiadomienia skierowanego do Sekretarza Generalnego. Будь-яка заява, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, може стосовно будь-якої території, визначеної в цій заяві, бути відкликана шляхом перепровадження повідомлення на ім'я Генерального секретаря. Cofnięcie wywiera skutek pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia przekazania zawiadomienia Sekretarzowi Generalnemu. Відкликання набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем. Artykuł 21 Стаття 21 Zakres czasowy Часові рамки застосування Konwencja ma zastosowanie do wykonywania orzeczeń wydanych zarówno przed, jak i po jej wejściu w życie. Ця Конвенція застосовується для виконання вироків, які були винесені або до, або після набрання нею чинності. Artykuł 22 Стаття 22 Stosunek do innych konwencji i porozumień Відношення до інших конвенцій та угод Konwencja niniejsza nie narusza praw i zobowiązań wynikających z umów o ekstradycji i innych umów o współpracy międzynarodowej w sprawach karnych, dotyczących przekazywania osób pozbawionych wolności w celu konfrontacji lub złożenia zeznań. Ця Конвенція не зачіпає права і зобов'язання, що випливають з договорів про екстрадицію та інших договорів про міжнародне співробітництво у кримінальних справах, які передбачають передачу затриманих осіб для цілей ставки віч-на-віч або свідчення. Jeżeli dwie lub więcej stron zawarło lub zawrze w przyszłości umowę lub porozumienie o przekazywaniu skazanych albo w inny sposób uregulowało lub ureguluje swoje stosunki w tym zakresie, strony będą miały prawo stosowania takiej umowy, traktatu lub porozumienia zamiast postanowień niniejszej konwencji. Якщо дві або більше Сторін вже уклали угоду чи договір про передачу засуджених осіб або іншим чином встановили між собою відносини у цьому питанні або якщо вони зроблять це в подальшому, вони мають право застосовувати замість цієї Конвенції таку угоду або такий договір чи відповідним чином регулювати такі відносини. Niniejsza konwencja nie narusza prawa państw-stron Europejskiej konwencji o międzynarodowej mocy wiążącej orzeczeń karnych do zawarcia dwu- lub wielostronnych umów w sprawach związanych z tą konwencją, w celu uzupełnienia jej postanowień lub ułatwienia stosowania jej zasad. Ця Конвенція не зачіпає права держав - учасниць Європейської конвенції про міжнародну чинність судових рішень у кримінальних справах укладати між собою двосторонні або багатосторонні угоди з питань, які в ній розглядаються на додаток до її положень або для сприяння застосуванню викладених в ній принципів. Jeżeli wniosek o przekazanie może być złożony zarówno na podstawie postanowień niniejszej konwencji, jak i Europejskiej konwencji o międzynarodowej mocy wiążącej orzeczeń karnych, lub innej umowy lub traktatu o przekazywaniu skazanych, państwo wzywające powinno w chwili składania wniosku określić jego podstawę. Якщо запит про передачу засудженої особи підпадає водночас під дію цієї Конвенції, Європейської конвенції про міжнародну чинність судових рішень у кримінальних справах або інших угод чи договорів про передачу засуджених осіб, держава, яка звертається із запитом, надсилаючи свій запит, вказує, на основі якого документа такий запит робиться. Artykuł 23 Стаття 23 Polubowne załatwienie sporów Дружнє врегулювання Europejski Komitet do Spraw Problematyki Przestępczości (CDPC) Rady Europy powinien być informowany o stosowaniu niniejszej konwencji i powinien dołożyć wszelkich starań dla ułatwienia polubownego załatwienia wszelkich sporów, jakie mogą wyniknąć w trakcie jej stosowania. Європейський комітет Ради Європи з проблем злочинності інформується щодо застосування цієї Конвенції і вживає всіх необхідних заходів для сприяння дружньому врегулюванню будь-яких труднощів, які можуть виникнути у зв'язку з її застосуванням. Artykuł 24 Стаття 24 Wypowiedzenie Денонсація 1. Każda ze stron może w każdym czasie wypowiedzieć niniejszą konwencję, zawiadamiając o tym w drodze notyfikacji Sekretarza Generalnego Rady Europy. Будь-яка Сторона може в будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом перепровадження відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради Європи. Wypowiedzenie wywiera skutek pierwszego dnia miesiąca następującego po upływie trzech miesięcy od dnia przekazania zawiadomienia Sekretarzowi Generalnemu. Така денонсація набирає чинності в перший день місяця, що наступає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем. Niniejszą konwencję stosuje się jednak nadal do wykonania kary wobec osób przekazanych w trybie konwencji przed wywarciem skutku przez wypowiedzenie. Однак ця Конвенція продовжує застосовуватися для виконання вироків, винесених особам, які були передані відповідно до положень цієї Конвенції до дати, на яку така денонсація набрала чинності. Artykuł 25 Стаття 25 Zawiadomienia Повідомлення Sekretarz Generalny Rady Europy zawiadamia państwa członkowskie Rady Europy, państwa nieczłonkowskie, które uczestniczyły w opracowaniu niniejszej konwencji, oraz państwa, które przystąpiły do konwencji, o: Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени Ради Європи, держави, які не є членами Ради, але які брали участь у розробці цієї Конвенції, і будь-яку державу, яка приєдналася до цієї Конвенції, про: podpisaniu konwencji, a) будь-яке підписання; złożeniu dokumentów ratyfikacji, przyjęcia, zatwierdzenia lub przystąpienia, b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття, затвердження чи приєднання; dacie wejścia niniejszej konwencji w życie, zgodnie z art. 18 ust. 2 i 3, art. 19 ust. 2 oraz art. 20 ust. 2 i 3, c) будь-яку дату набрання чинності цією Конвенцією відповідно до статей 18.2 і 18.3, 19.2 і 20.2 і 20.3; wszelkich innych czynnościach, oświadczeniach, zawiadomieniach lub informacjach dotyczących niniejszej konwencji. d) будь-яку іншу дію, заяву, будь-яке повідомлення або сповіщення, які стосуються цієї Конвенції. Na dowód czego niżej podpisani, właściwie do tego upełnomocnieni, podpisali niniejszą konwencję. На посвідчення чого нижчепідписані, відповідним чином на те уповноважені представники підписали цю Конвенцію. Sporządzono w Strasburgu dnia 21 marca 1983 roku w językach angielskim i francuskim, przy czym oba teksty są jednakowo autentyczne, w jednym egzemplarzu, który zostanie złożony w archiwum Rady Europy. Вчинено в Страсбурзі двадцять першого дня березня місяця 1983 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Sekretarz Generalny Rady Europy prześle jego uwierzytelniony odpis wszystkim państwom członkowskim Rady Europy, państwom nieczłonkowskim, które uczestniczyły w opracowaniu niniejszej konwencji, oraz państwom zaproszonym do przystąpienia. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії цієї Конвенції кожній державі - члену Ради Європи, державам, які не є членами Ради, але які брали участь у розробці Конвенції, і будь-якій державі, якій запропоновано приєднатися до Конвенції.